| обвінча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обвінча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обвінча́ймо | |
| 2 особа | обвінча́й | обвінча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обвінча́ю | обвінча́ємо, обвінча́єм |
| 2 особа | обвінча́єш | обвінча́єте |
| 3 особа | обвінча́є | обвінча́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обвінча́в | обвінча́ли |
| жін.р. | обвінча́ла | |
| сер.р. | обвінча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обвінча́ний | ||
| Безособова форма | ||
| обвінча́но | ||
| Дієприслівник | ||
| обвінча́вши | ||