| обві́трити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обві́трити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обві́трімо, обві́трім | |
| 2 особа | обві́три | обві́тріть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обві́трю | обві́тримо, обві́трим |
| 2 особа | обві́триш | обві́трите |
| 3 особа | обві́трить | обві́трять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обві́трив | обві́трили |
| жін.р. | обві́трила | |
| сер.р. | обві́трило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обві́трений | ||
| Безособова форма | ||
| обві́трено | ||
| Дієприслівник | ||
| обві́тривши | ||