| | |
| обві́ювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (обдувати; обмахувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обві́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обві́юймо |
| 2 особа | обві́юй | обві́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обві́юватиму | обві́юватимемо, обві́юватимем |
| 2 особа | обві́юватимеш | обві́юватимете |
| 3 особа | обві́юватиме | обві́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обві́юю | обві́юємо, обві́юєм |
| 2 особа | обві́юєш | обві́юєте |
| 3 особа | обві́ює | обві́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обві́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обві́ював | обві́ювали |
| жін. р. | обві́ювала |
| сер. р. | обві́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обві́юваний |
| Безособова форма |
| обві́ювано |
| Дієприслівник |
| обві́ювавши |
