| | |
| обві́юватися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (обдуватися; обмахуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обві́юватися, обві́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обві́юймося, обві́юймось |
| 2 особа | обві́юйся, обві́юйсь | обві́юйтеся, обві́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обві́юватимуся, обві́юватимусь | обві́юватимемося, обві́юватимемось, обві́юватимемся |
| 2 особа | обві́юватимешся | обві́юватиметеся, обві́юватиметесь |
| 3 особа | обві́юватиметься | обві́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обві́ююся, обві́ююсь | обві́юємося, обві́юємось, обві́юємся |
| 2 особа | обві́юєшся | обві́юєтеся, обві́юєтесь |
| 3 особа | обві́юється | обві́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обві́юючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обві́ювався, обві́ювавсь | обві́ювалися, обві́ювались |
| жін. р. | обві́ювалася, обві́ювалась |
| сер. р. | обві́ювалося, обві́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обві́ювавшись |
