| | |
| обва́житися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обва́житися, обва́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обва́жмося, обва́жмось |
| 2 особа | обва́жся | обва́жтеся, обва́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́жуся, обва́жусь | обва́жимося, обва́жимось, обва́жимся |
| 2 особа | обва́жишся | обва́житеся, обва́житесь |
| 3 особа | обва́житься | обва́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обва́жився, обва́живсь | обва́жилися, обва́жились |
| жін.р. | обва́жилася, обва́жилась |
| сер.р. | обва́жилося, обва́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обва́жившись |
