| | |
| обва́жнювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обва́жнювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обва́жнюймо |
| 2 особа | обва́жнюй | обва́жнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́жнюватиму | обва́жнюватимемо, обва́жнюватимем |
| 2 особа | обва́жнюватимеш | обва́жнюватимете |
| 3 особа | обва́жнюватиме | обва́жнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́жнюю | обва́жнюємо, обва́жнюєм |
| 2 особа | обва́жнюєш | обва́жнюєте |
| 3 особа | обва́жнює | обва́жнюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обва́жнюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обва́жнював | обва́жнювали |
| жін. р. | обва́жнювала |
| сер. р. | обва́жнювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обва́жнюваний |
| Безособова форма |
| обва́жнювано |
| Дієприслівник |
| обва́жнювавши |
