| | |
| обва́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обва́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обва́рюймо |
| 2 особа | обва́рюй | обва́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́рюватиму | обва́рюватимемо, обва́рюватимем |
| 2 особа | обва́рюватимеш | обва́рюватимете |
| 3 особа | обва́рюватиме | обва́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обва́рюю | обва́рюємо, обва́рюєм |
| 2 особа | обва́рюєш | обва́рюєте |
| 3 особа | обва́рює | обва́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обва́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обва́рював | обва́рювали |
| жін. р. | обва́рювала |
| сер. р. | обва́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обва́рюваний |
| Безособова форма |
| обва́рювано |
| Дієприслівник |
| обва́рювавши |
