| обви́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обви́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обви́кнімо, обви́кнім | |
| 2 особа | обви́кни | обви́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обви́кну | обви́кнемо, обви́кнем |
| 2 особа | обви́кнеш | обви́кнете |
| 3 особа | обви́кне | обви́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обви́к, обви́кнув | обви́кли, обви́кнули |
| жін.р. | обви́кла, обви́кнула | |
| сер.р. | обви́кло, обви́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| обви́клий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обви́кши, обви́кнувши | ||