| | |
| обви́кнутися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обви́кнутися, обви́кнутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обви́кнімося, обви́кнімось, обви́кнімся |
| 2 особа | обви́книся, обви́кнись | обви́кніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обви́кнуся, обви́кнусь | обви́кнемося, обви́кнемось, обви́кнемся |
| 2 особа | обви́кнешся | обви́кнетеся, обви́кнетесь |
| 3 особа | обви́кнеться | обви́кнуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обви́кся, обви́кнувся, обви́кнувсь | обви́клися, обви́клись, обви́кнулися, обви́кнулись |
| жін.р. | обви́клася, обви́клась, обви́кнулася, обви́кнулась |
| сер.р. | обви́клося, обви́клось, обви́кнулося, обви́кнулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обви́кшись, обви́кнувшись |
