| обвину́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обвину́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обвині́мо, обвині́м | |
| 2 особа | обвини́ | обвині́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обвину́ | обвинемо́, обвине́м |
| 2 особа | обвине́ш | обвинете́ |
| 3 особа | обвине́ | обвину́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обвину́в | обвину́ли |
| жін.р. | обвину́ла | |
| сер.р. | обвину́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обви́нений, обви́нутий | ||
| Безособова форма | ||
| обви́нено, обви́нуто | ||
| Дієприслівник | ||
| обвину́вши | ||