| | |
| обволокти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обволокти́ся, обволокти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обволочі́мося, обволочі́мось, обволочі́мся |
| 2 особа | обволочи́ся, обволочи́сь | обволочі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обволочу́ся, обволочу́сь | обволо́чемося, обволо́чемось, обволо́чемся |
| 2 особа | обволо́чешся | обволо́четеся, обволо́четесь |
| 3 особа | обволо́четься | обволо́чуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обволі́кся | обволокли́ся, обволокли́сь |
| жін.р. | обволокла́ся, обволокла́сь |
| сер.р. | обволокло́ся, обволокло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обволі́кшись |
