| | | | |
| обгарто́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обгарто́ваний | обгарто́вана | обгарто́ване | обгарто́вані |
| родовий | обгарто́ваного | обгарто́ваної | обгарто́ваного | обгарто́ваних |
| давальний | обгарто́ваному | обгарто́ваній | обгарто́ваному | обгарто́ваним |
| знахідний | обгарто́ваний, обгарто́ваного | обгарто́вану | обгарто́ване | обгарто́вані, обгарто́ваних |
| орудний | обгарто́ваним | обгарто́ваною | обгарто́ваним | обгарто́ваними |
| місцевий | на/в обгарто́ваному, обгарто́ванім | на/в обгарто́ваній | на/в обгарто́ваному, обгарто́ванім | на/в обгарто́ваних |
