| | | | |
| обгово́рюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обгово́рюваний | обгово́рювана | обгово́рюване | обгово́рювані |
| родовий | обгово́рюваного | обгово́рюваної | обгово́рюваного | обгово́рюваних |
| давальний | обгово́рюваному | обгово́рюваній | обгово́рюваному | обгово́рюваним |
| знахідний | обгово́рюваний | обгово́рювану | обгово́рюване | обгово́рювані |
| орудний | обгово́рюваним | обгово́рюваною | обгово́рюваним | обгово́рюваними |
| місцевий | на/в обгово́рюваному, обгово́рюванім | на/в обгово́рюваній | на/в обгово́рюваному, обгово́рюванім | на/в обгово́рюваних |
