| | |
| обго́втатися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обго́втатися, обго́втатись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обго́втаймося, обго́втаймось |
| 2 особа | обго́втайся, обго́втайсь | обго́втайтеся, обго́втайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обго́втаюся, обго́втаюсь | обго́втаємося, обго́втаємось, обго́втаємся |
| 2 особа | обго́втаєшся | обго́втаєтеся, обго́втаєтесь |
| 3 особа | обго́втається | обго́втаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обго́втався, обго́втавсь | обго́вталися, обго́втались |
| жін.р. | обго́вталася, обго́вталась |
| сер.р. | обго́вталося, обго́вталось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обго́втавшись |
