| обгорі́лий1 – дієприкметник | ||||
| (від: обгорі”ти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обгорі́лий | обгорі́ла | обгорі́ле | обгорі́лі |
| родовий | обгорі́лого | обгорі́лої | обгорі́лого | обгорі́лих |
| давальний | обгорі́лому | обгорі́лій | обгорі́лому | обгорі́лим |
| знахідний | обгорі́лий, обгорі́лого | обгорі́лу | обгорі́ле | обгорі́лі, обгорі́лих |
| орудний | обгорі́лим | обгорі́лою | обгорі́лим | обгорі́лими |
| місцевий | на/в обгорі́лому, обгорі́лім | на/в обгорі́лій | на/в обгорі́лому, обгорі́лім | на/в обгорі́лих |