| обде́ртий1 – дієприкметник | ||||
| (від: обде”рти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обде́ртий | обде́рта | обде́рте | обде́рті |
| родовий | обде́ртого | обде́ртої | обде́ртого | обде́ртих |
| давальний | обде́ртому | обде́ртій | обде́ртому | обде́ртим |
| знахідний | обде́ртий, обде́ртого | обде́рту | обде́рте | обде́рті, обде́ртих |
| орудний | обде́ртим | обде́ртою | обде́ртим | обде́ртими |
| місцевий | на/в обде́ртому, обде́ртім | на/в обде́ртій | на/в обде́ртому, обде́ртім | на/в обде́ртих |