| обдзвони́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обдзвони́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обдзвоні́мо, обдзвоні́м | |
| 2 особа | обдзвони́ | обдзвоні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обдзвоню́ | обдзво́нимо, обдзво́ним |
| 2 особа | обдзво́ниш | обдзво́ните |
| 3 особа | обдзво́нить | обдзво́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обдзвони́в | обдзвони́ли |
| жін.р. | обдзвони́ла | |
| сер.р. | обдзвони́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обдзвони́вши | ||