| | |
| обду́мувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обду́мувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обду́муймо |
| 2 особа | обду́муй | обду́муйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обду́муватиму | обду́муватимемо, обду́муватимем |
| 2 особа | обду́муватимеш | обду́муватимете |
| 3 особа | обду́муватиме | обду́муватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обду́мую | обду́муємо, обду́муєм |
| 2 особа | обду́муєш | обду́муєте |
| 3 особа | обду́мує | обду́мують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обду́муючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обду́мував | обду́мували |
| жін. р. | обду́мувала |
| сер. р. | обду́мувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обду́мувавши |
