| | |
| обду́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обду́рюватися, обду́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обду́рюймося, обду́рюймось |
| 2 особа | обду́рюйся, обду́рюйсь | обду́рюйтеся, обду́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обду́рюватимуся, обду́рюватимусь | обду́рюватимемося, обду́рюватимемось, обду́рюватимемся |
| 2 особа | обду́рюватимешся | обду́рюватиметеся, обду́рюватиметесь |
| 3 особа | обду́рюватиметься | обду́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обду́рююся, обду́рююсь | обду́рюємося, обду́рюємось, обду́рюємся |
| 2 особа | обду́рюєшся | обду́рюєтеся, обду́рюєтесь |
| 3 особа | обду́рюється | обду́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обду́рюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обду́рювався, обду́рювавсь | обду́рювалися, обду́рювались |
| жін. р. | обду́рювалася, обду́рювалась |
| сер. р. | обду́рювалося, обду́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обду́рювавшись |
