| | |
| обезба́рвитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезба́рвитися, обезба́рвитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезба́рвмося, обезба́рвмось |
| 2 особа | обезба́рвся | обезба́рвтеся, обезба́рвтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезба́рвлюся, обезба́рвлюсь | обезба́рвимося, обезба́рвимось, обезба́рвимся |
| 2 особа | обезба́рвишся | обезба́рвитеся, обезба́рвитесь |
| 3 особа | обезба́рвиться | обезба́рвляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обезба́рвився, обезба́рвивсь | обезба́рвилися, обезба́рвились |
| жін.р. | обезба́рвилася, обезба́рвилась |
| сер.р. | обезба́рвилося, обезба́рвилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезба́рвившись |
