| обезвла́дніти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезвла́дніти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезвла́дніймо | |
| 2 особа | обезвла́дній | обезвла́днійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезвла́днію | обезвла́дніємо, обезвла́днієм |
| 2 особа | обезвла́днієш | обезвла́днієте |
| 3 особа | обезвла́дніє | обезвла́дніють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезвла́днів | обезвла́дніли |
| жін.р. | обезвла́дніла | |
| сер.р. | обезвла́дніло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обезвла́днівши | ||