| обезду́шити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезду́шити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезду́шмо | |
| 2 особа | обезду́ш | обезду́ште |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезду́шу | обезду́шимо, обезду́шим |
| 2 особа | обезду́шиш | обезду́шите |
| 3 особа | обезду́шить | обезду́шать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезду́шив | обезду́шили |
| жін.р. | обезду́шила | |
| сер.р. | обезду́шило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезду́шений | ||
| Безособова форма | ||
| обезду́шено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезду́шивши | ||