| | |
| обезду́шувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезду́шувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезду́шуймо |
| 2 особа | обезду́шуй | обезду́шуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезду́шуватиму | обезду́шуватимемо, обезду́шуватимем |
| 2 особа | обезду́шуватимеш | обезду́шуватимете |
| 3 особа | обезду́шуватиме | обезду́шуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезду́шую | обезду́шуємо, обезду́шуєм |
| 2 особа | обезду́шуєш | обезду́шуєте |
| 3 особа | обезду́шує | обезду́шують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезду́шуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезду́шував | обезду́шували |
| жін. р. | обезду́шувала |
| сер. р. | обезду́шувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезду́шувавши |
