| обезжи́рений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обезжи́рений | обезжи́рена | обезжи́рене | обезжи́рені |
| родовий | обезжи́реного | обезжи́реної | обезжи́реного | обезжи́рених |
| давальний | обезжи́реному | обезжи́реній | обезжи́реному | обезжи́реним |
| знахідний | обезжи́рений | обезжи́рену | обезжи́рене | обезжи́рені |
| орудний | обезжи́реним | обезжи́реною | обезжи́реним | обезжи́реними |
| місцевий | на/в обезжи́реному, обезжи́ренім | на/в обезжи́реній | на/в обезжи́реному, обезжи́ренім | на/в обезжи́рених |