| | |
| обезжи́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезжи́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезжи́рюймо |
| 2 особа | обезжи́рюй | обезжи́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезжи́рюватиму | обезжи́рюватимемо, обезжи́рюватимем |
| 2 особа | обезжи́рюватимеш | обезжи́рюватимете |
| 3 особа | обезжи́рюватиме | обезжи́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезжи́рюю | обезжи́рюємо, обезжи́рюєм |
| 2 особа | обезжи́рюєш | обезжи́рюєте |
| 3 особа | обезжи́рює | обезжи́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезжи́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезжи́рював | обезжи́рювали |
| жін. р. | обезжи́рювала |
| сер. р. | обезжи́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обезжи́рюваний |
| Безособова форма |
| обезжи́рювано |
| Дієприслівник |
| обезжи́рювавши |
