| | |
| обеззара́жувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обеззара́жувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обеззара́жуймо |
| 2 особа | обеззара́жуй | обеззара́жуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обеззара́жуватиму | обеззара́жуватимемо, обеззара́жуватимем |
| 2 особа | обеззара́жуватимеш | обеззара́жуватимете |
| 3 особа | обеззара́жуватиме | обеззара́жуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обеззара́жую | обеззара́жуємо, обеззара́жуєм |
| 2 особа | обеззара́жуєш | обеззара́жуєте |
| 3 особа | обеззара́жує | обеззара́жують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обеззара́жуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обеззара́жував | обеззара́жували |
| жін. р. | обеззара́жувала |
| сер. р. | обеззара́жувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обеззара́жувавши |
