| обезземе́літи – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезземе́літи | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезземе́ліймо | |
| 2 особа | обезземе́лій | обезземе́лійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезземе́лію | обезземе́ліємо, обезземе́лієм |
| 2 особа | обезземе́лієш | обезземе́лієте |
| 3 особа | обезземе́ліє | обезземе́ліють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезземе́лів | обезземе́ліли |
| жін.р. | обезземе́ліла | |
| сер.р. | обезземе́ліло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обезземе́лівши | ||