| | |
| обезземе́люватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезземе́люватися, обезземе́люватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезземе́люймося, обезземе́люймось |
| 2 особа | обезземе́люйся, обезземе́люйсь | обезземе́люйтеся, обезземе́люйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезземе́люватимуся, обезземе́люватимусь | обезземе́люватимемося, обезземе́люватимемось, обезземе́люватимемся |
| 2 особа | обезземе́люватимешся | обезземе́люватиметеся, обезземе́люватиметесь |
| 3 особа | обезземе́люватиметься | обезземе́люватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезземе́лююся, обезземе́лююсь | обезземе́люємося, обезземе́люємось, обезземе́люємся |
| 2 особа | обезземе́люєшся | обезземе́люєтеся, обезземе́люєтесь |
| 3 особа | обезземе́люється | обезземе́люються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезземе́люючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезземе́лювався, обезземе́лювавсь | обезземе́лювалися, обезземе́лювались |
| жін. р. | обезземе́лювалася, обезземе́лювалась |
| сер. р. | обезземе́лювалося, обезземе́лювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезземе́лювавшись |
