| обезлю́дити – дієслово доконаного виду | ||
| (зробити безлюдним; спустошити) | ||
| Інфінітив | обезлю́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезлю́дьмо | |
| 2 особа | обезлю́дь | обезлю́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезлю́джу | обезлю́димо, обезлю́дим |
| 2 особа | обезлю́диш | обезлю́дите |
| 3 особа | обезлю́дить | обезлю́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезлю́див | обезлю́дили |
| жін.р. | обезлю́дила | |
| сер.р. | обезлю́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обезлю́дивши | ||