| обезри́бити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезри́бити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезри́бмо | |
| 2 особа | обезри́б | обезри́бте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезри́блю | обезри́бимо, обезри́бим |
| 2 особа | обезри́биш | обезри́бите |
| 3 особа | обезри́бить | обезри́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезри́бив | обезри́били |
| жін.р. | обезри́била | |
| сер.р. | обезри́било | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезри́блений | ||
| Безособова форма | ||
| обезри́блено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезри́бивши | ||