| | |
| обезтала́нювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезтала́нювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезтала́нюймо |
| 2 особа | обезтала́нюй | обезтала́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезтала́нюватиму | обезтала́нюватимемо, обезтала́нюватимем |
| 2 особа | обезтала́нюватимеш | обезтала́нюватимете |
| 3 особа | обезтала́нюватиме | обезтала́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезтала́нюю | обезтала́нюємо, обезтала́нюєм |
| 2 особа | обезтала́нюєш | обезтала́нюєте |
| 3 особа | обезтала́нює | обезтала́нюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезтала́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезтала́нював | обезтала́нювали |
| жін. р. | обезтала́нювала |
| сер. р. | обезтала́нювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезтала́нювавши |
