| | |
| обезцу́крювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезцу́крювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезцу́крюймо |
| 2 особа | обезцу́крюй | обезцу́крюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезцу́крюватиму | обезцу́крюватимемо, обезцу́крюватимем |
| 2 особа | обезцу́крюватимеш | обезцу́крюватимете |
| 3 особа | обезцу́крюватиме | обезцу́крюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезцу́крюю | обезцу́крюємо, обезцу́крюєм |
| 2 особа | обезцу́крюєш | обезцу́крюєте |
| 3 особа | обезцу́крює | обезцу́крюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезцу́крюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезцу́крював | обезцу́крювали |
| жін. р. | обезцу́крювала |
| сер. р. | обезцу́крювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обезцу́крюваний |
| Безособова форма |
| обезцу́крювано |
| Дієприслівник |
| обезцу́крювавши |
