| | |
| обжа́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обжа́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обжа́рюймо |
| 2 особа | обжа́рюй | обжа́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обжа́рюватиму | обжа́рюватимемо, обжа́рюватимем |
| 2 особа | обжа́рюватимеш | обжа́рюватимете |
| 3 особа | обжа́рюватиме | обжа́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обжа́рюю | обжа́рюємо, обжа́рюєм |
| 2 особа | обжа́рюєш | обжа́рюєте |
| 3 особа | обжа́рює | обжа́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обжа́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обжа́рював | обжа́рювали |
| жін. р. | обжа́рювала |
| сер. р. | обжа́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обжа́рюваний |
| Безособова форма |
| обжа́рювано |
| Дієприслівник |
| обжа́рювавши |
