оби́дний – прикметник | ||||
(образливий) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | оби́дний | оби́дна | оби́дне | оби́дні |
родовий | оби́дного | оби́дної | оби́дного | оби́дних |
давальний | оби́дному | оби́дній | оби́дному | оби́дним |
знахідний | оби́дний | оби́дну | оби́дне | оби́дні |
орудний | оби́дним | оби́дною | оби́дним | оби́дними |
місцевий | на/в оби́дному, оби́днім | на/в оби́дній | на/в оби́дному, оби́днім | на/в оби́дних |
[рідко] |