| | |
| обкілюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обкілюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обкілю́ймо |
| 2 особа | обкілю́й | обкілю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обкілюва́тиму | обкілюва́тимемо, обкілюва́тимем |
| 2 особа | обкілюва́тимеш | обкілюва́тимете |
| 3 особа | обкілюва́тиме | обкілюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | обкілю́ю | обкілю́ємо, обкілю́єм |
| 2 особа | обкілю́єш | обкілю́єте |
| 3 особа | обкілю́є | обкілю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обкілю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обкілюва́в | обкілюва́ли |
| жін. р. | обкілюва́ла |
| сер. р. | обкілюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обкільо́ваний |
| Безособова форма |
| обкільо́вано |
| Дієприслівник |
| обкілюва́вши |
