| | |
| обколо́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обколо́тися, обколо́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обколі́мося, обколі́мось, обколі́мся |
| 2 особа | обколи́ся, обколи́сь | обколі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обколю́ся, обколю́сь | обко́лемося, обко́лемось, обко́лемся |
| 2 особа | обко́лешся | обко́летеся, обко́летесь |
| 3 особа | обко́леться | обко́лються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обколо́вся, обколо́всь | обколо́лися, обколо́лись |
| жін.р. | обколо́лася, обколо́лась |
| сер.р. | обколо́лося, обколо́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обколо́вшись |
