| обко́шений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обко́шений | обко́шена | обко́шене | обко́шені |
| родовий | обко́шеного | обко́шеної | обко́шеного | обко́шених |
| давальний | обко́шеному | обко́шеній | обко́шеному | обко́шеним |
| знахідний | обко́шений | обко́шену | обко́шене | обко́шені |
| орудний | обко́шеним | обко́шеною | обко́шеним | обко́шеними |
| місцевий | на/в обко́шеному, обко́шенім | на/в обко́шеній | на/в обко́шеному, обко́шенім | на/в обко́шених |