| обкува́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (оббити; закувати; скувати) | ||
| Інфінітив | обкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обку́ймо | |
| 2 особа | обку́й | обку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обкую́ | обкуємо́, обкує́м |
| 2 особа | обкує́ш | обкуєте́ |
| 3 особа | обкує́ | обкую́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обкува́в | обкува́ли |
| жін.р. | обкува́ла | |
| сер.р. | обкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обкува́вши | ||