| | |
| обле́гшувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обле́гшувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обле́гшуймо |
| 2 особа | обле́гшуй | обле́гшуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обле́гшуватиму | обле́гшуватимемо, обле́гшуватимем |
| 2 особа | обле́гшуватимеш | обле́гшуватимете |
| 3 особа | обле́гшуватиме | обле́гшуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обле́гшую | обле́гшуємо, обле́гшуєм |
| 2 особа | обле́гшуєш | обле́гшуєте |
| 3 особа | обле́гшує | обле́гшують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обле́гшуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обле́гшував | обле́гшували |
| жін. р. | обле́гшувала |
| сер. р. | обле́гшувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обле́гшуваний |
| Безособова форма |
| обле́гшувано |
| Дієприслівник |
| обле́гшувавши |
