| облицюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | облицюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | облицю́ймо | |
| 2 особа | облицю́й | облицю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | облицю́ю | облицю́ємо, облицю́єм |
| 2 особа | облицю́єш | облицю́єте |
| 3 особа | облицю́є | облицю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | облицюва́в | облицюва́ли |
| жін.р. | облицюва́ла | |
| сер.р. | облицюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| облицьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| облицьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| облицюва́вши | ||