| обложи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обложи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обложі́мо, обложі́м | |
| 2 особа | обложи́ | обложі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обложу́ | обло́жимо, обло́жим |
| 2 особа | обло́жиш | обло́жите |
| 3 особа | обло́жить | обло́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обложи́в | обложи́ли |
| жін.р. | обложи́ла | |
| сер.р. | обложи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обло́жений | ||
| Безособова форма | ||
| обло́жено | ||
| Дієприслівник | ||
| обложи́вши | ||