| облу́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | облу́дливий | облу́длива | облу́дливе | облу́дливі |
| родовий | облу́дливого | облу́дливої | облу́дливого | облу́дливих |
| давальний | облу́дливому | облу́дливій | облу́дливому | облу́дливим |
| знахідний | облу́дливий, облу́дливого | облу́дливу | облу́дливе | облу́дливі, облу́дливих |
| орудний | облу́дливим | облу́дливою | облу́дливим | облу́дливими |
| місцевий | на/в облу́дливому, облу́дливім | на/в облу́дливій | на/в облу́дливому, облу́дливім | на/в облу́дливих |
| [рідко] | ||||