| обмани́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обмани́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обмані́мо, обмані́м | |
| 2 особа | обмани́ | обмані́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обманю́ | обма́нимо, обма́ним |
| 2 особа | обма́ниш | обма́ните |
| 3 особа | обма́нить | обма́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обмани́в | обмани́ли |
| жін.р. | обмани́ла | |
| сер.р. | обмани́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обма́нений | ||
| Безособова форма | ||
| обма́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| обмани́вши | ||