| | |
| обме́житися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обме́житися, обме́житись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обме́жмося, обме́жмось |
| 2 особа | обме́жся | обме́жтеся, обме́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обме́жуся, обме́жусь | обме́жимося, обме́жимось, обме́жимся |
| 2 особа | обме́жишся | обме́житеся, обме́житесь |
| 3 особа | обме́житься | обме́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обме́жився, обме́живсь | обме́жилися, обме́жились |
| жін.р. | обме́жилася, обме́жилась |
| сер.р. | обме́жилося, обме́жилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обме́жившись |
