| | | | |
| обмежо́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обмежо́вуваний | обмежо́вувана | обмежо́вуване | обмежо́вувані |
| родовий | обмежо́вуваного | обмежо́вуваної | обмежо́вуваного | обмежо́вуваних |
| давальний | обмежо́вуваному | обмежо́вуваній | обмежо́вуваному | обмежо́вуваним |
| знахідний | обмежо́вуваний, обмежо́вуваного | обмежо́вувану | обмежо́вуване | обмежо́вувані, обмежо́вуваних |
| орудний | обмежо́вуваним | обмежо́вуваною | обмежо́вуваним | обмежо́вуваними |
| місцевий | на/в обмежо́вуваному, обмежо́вуванім | на/в обмежо́вуваній | на/в обмежо́вуваному, обмежо́вуванім | на/в обмежо́вуваних |
