| | |
| обмежо́вувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (визначати межі чогось) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обмежо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обмежо́вуймо |
| 2 особа | обмежо́вуй | обмежо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмежо́вуватиму | обмежо́вуватимемо, обмежо́вуватимем |
| 2 особа | обмежо́вуватимеш | обмежо́вуватимете |
| 3 особа | обмежо́вуватиме | обмежо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обмежо́вую | обмежо́вуємо, обмежо́вуєм |
| 2 особа | обмежо́вуєш | обмежо́вуєте |
| 3 особа | обмежо́вує | обмежо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обмежо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обмежо́вував | обмежо́вували |
| жін. р. | обмежо́вувала |
| сер. р. | обмежо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обмежо́вуваний |
| Безособова форма |
| обмежо́вувано |
| Дієприслівник |
| обмежо́вувавши |
