| обмозо́лений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обмозо́лений | обмозо́лена | обмозо́лене | обмозо́лені |
| родовий | обмозо́леного | обмозо́леної | обмозо́леного | обмозо́лених |
| давальний | обмозо́леному | обмозо́леній | обмозо́леному | обмозо́леним |
| знахідний | обмозо́леного, обмозо́лений | обмозо́лену | обмозо́лене | обмозо́лених, обмозо́лені |
| орудний | обмозо́леним | обмозо́леною | обмозо́леним | обмозо́леними |
| місцевий | на/в обмозо́леному, обмозо́ленім | на/в обмозо́леній | на/в обмозо́леному, обмозо́ленім | на/в обмозо́лених |
| [рідко] | ||||