| | |
| обморо́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обморо́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обморо́чуймо |
| 2 особа | обморо́чуй | обморо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обморо́чуватиму | обморо́чуватимемо, обморо́чуватимем |
| 2 особа | обморо́чуватимеш | обморо́чуватимете |
| 3 особа | обморо́чуватиме | обморо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обморо́чую | обморо́чуємо, обморо́чуєм |
| 2 особа | обморо́чуєш | обморо́чуєте |
| 3 особа | обморо́чує | обморо́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обморо́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обморо́чував | обморо́чували |
| жін. р. | обморо́чувала |
| сер. р. | обморо́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обморо́чуваний |
| Безособова форма |
| обморо́чувано |
| Дієприслівник |
| обморо́чувавши |
