| | | | |
| обмундиро́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обмундиро́ваний | обмундиро́вана | обмундиро́ване | обмундиро́вані |
| родовий | обмундиро́ваного | обмундиро́ваної | обмундиро́ваного | обмундиро́ваних |
| давальний | обмундиро́ваному | обмундиро́ваній | обмундиро́ваному | обмундиро́ваним |
| знахідний | обмундиро́ваний, обмундиро́ваного | обмундиро́вану | обмундиро́ване | обмундиро́вані, обмундиро́ваних |
| орудний | обмундиро́ваним | обмундиро́ваною | обмундиро́ваним | обмундиро́ваними |
| місцевий | на/в обмундиро́ваному, обмундиро́ванім | на/в обмундиро́ваній | на/в обмундиро́ваному, обмундиро́ванім | на/в обмундиро́ваних |
