| | |
| обні́мчитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обні́мчитися, обні́мчитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обні́мчімося, обні́мчімось, обні́мчімся |
| 2 особа | обні́мчися, обні́мчись | обні́мчіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обні́мчуся, обні́мчусь | обні́мчимося, обні́мчимось, обні́мчимся |
| 2 особа | обні́мчишся | обні́мчитеся, обні́мчитесь |
| 3 особа | обні́мчиться | обні́мчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обні́мчився, обні́мчивсь | обні́мчилися, обні́мчились |
| жін.р. | обні́мчилася, обні́мчилась |
| сер.р. | обні́мчилося, обні́мчилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обні́мчившись |
